Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 9572 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Прости - Сергей Каухер(Хоронжа) Этот стих-покояние был написан после сильного обличения Духа Святого.
Он сказал,что ближние это моя семья,и служения я должен посещать
не каждый день по 3-5 часов,а через день и по мудрости Божией.
А молиться в первую очередь за свою семью,а не бегать по церквям
и собраниям.Мои дети и жена пока не с Господом но Он с ними.Аминь.
Поэзия : Слепость душ - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
*Фотоиллюстрация "Слепой музыкант" взята из Интернета по ссылке:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XIX/1840-1860/Mikeshin/2.JPG
** Что касаемо самого стиха, то в первоначальном экспромте это было так:
* * *
слепость душ-
страшней всего.
не сравнится с ней-
глазная...
ведь наощупь-
можно жить.
с пустотой в душе?!
ВСЕ ЗНАЮТ:
глаз незрячесть
не сравнить
с чернотою-
бездуховной...
можно
с чистотой дружить-
даже в бельмах,
безусловно!
но, с коростою души-
закрывается сознанье;
в чувствах-
как не вороши,
не прозреешь-
осязаньем.
18.08.2008
НО, в публикации я заменила это самое:
"все знают" на "едва ли", потому как подумалось,
что это будет все же более уместным - точнее, что ли?!
Вот так и живут эти два варианта - родственной стихомыслью...
Людмила Солма, 2009
